по-юнацькому
ПО-ЮНА́ЦЬКОМУ, присл. Як юнак, подібно до юнака.
Левада по-юнацькому буряно радів і не ховав від товаришів своєї радості (Кир., Вибр., 1960, 140);
Колись.. він справді був молодечим і спритним, по-юнацькому завзятим шляхетським трибуном (Ле, Наливайко, 1957, 15);
// Як у юнака.
Кому ж, як не синові, належав оцей по-юнацькому чистий, задумливий тенорок (Гончар, II, 1959, 198);
Задзвенів по-юнацькому Митусин голос, жінок оспівуючи (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 165);
// Як властиво юнакам.
Тепер, звичайно, він розумів, оскільки то було по-юнацькому поспішно, може, й безгосподарно, зате мудро (Ле, Наливайко, 1957, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-юнацькому — по-юна́цькому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- по-юнацькому — присл. Як юнак, подібно до юнака. || Як у юнака. || Як властиво юнакам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-юнацькому — ПО-ЮНА́ЦЬКОМУ, присл. Як юнак, подібно до юнака. Левада по-юнацькому буряно радів і не ховав від товаришів своєї радості (І. Кириленко); Колись .. він справді був молодечим і спритним, по-юнацькому завзятим шляхетським трибуном (Іван Ле); // Як у юнака. Словник української мови у 20 томах