1. Словник української мови в 11 томах

правдомовний

ПРАВДОМО́ВНИЙ, а, е. Який говорить правду.

Цим разом вона була правдомовна (Коб., III, 1956, 360);

// Щирий, правдивий.

Стефа говорила правду про Данка й Лучіку. Він навіть не заперечує того. І ця його правдомовна.. одвертість болить її найдужче (Вільде, Б’є восьма, 1945, 61);

*Образно. Серця у нас пісенні, правдомовні (Павл., Бистрина, 1959, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдомовний — правдомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правдомовний — -а, -е. Який говорить правду. || Щирий, правдивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правдомовний — ПРАВДОМО́ВНИЙ, а, е. Який говорить правду. Цим разом вона була правдомовна (О. Кобилянська); // Щирий, правдивий. Стефа говорила правду про Данка й Лучіку. Він навіть не заперечує того. І ця його правдомовна .. Словник української мови у 20 томах
  4. правдомовний — ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил. Словник синонімів української мови