1. Словник української мови в 11 томах

правдоподібно

ПРАВДОПОДІ́БНО.

1. Присл. до правдоподі́бний.

В книжці все було зовсім правдоподібно (Смолич, Розм. з чит., 1953, 80).

2. у знач. вставн. сл., діал. Уживається для вираження припущення чого-небудь.

Ключ від мого покою забираю з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь [забарюся] довше (Коб., І, 1956, 86);

До постаті зблизивсь І мовив: «А, се ви, правдоподібно, Від пана Дороша!» (Фр., X, 1954, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдоподібно — правдоподі́бно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. правдоподібно — див. мабуть Словник синонімів Вусика
  3. правдоподібно — 1》 Присл. до правдоподібний. 2》 у знач. вставн. сл., діал. Уживається для вираження припущення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правдоподібно — хохл. (правдоподобно) їмовірно Словник чужослів Павло Штепа
  5. правдоподібно — ПРАВДОПОДІ́БНО. 1. Присл. до правдоподі́бний. В книжці все було зовсім правдоподібно (Ю. Смолич). 2. у знач. вставн. сл., діал. Уживається для вираження припущення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. правдоподібно — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови