1. Словник української мови в 11 томах

правилка

ПРАВИ́ЛКА, и, ж., розм., рідко. Пристрій для кермування у весловому човні.

На веслах сиділи Артем Гармаш та Матвійко, тринадцятирічний онук діда Явтуха; сам дід сидів на кормі з правилкою (Головко, А. Гармаш, 1971, 557);

Марину посадили на ніс, Довгошия сів на правилку, на весла — Андрій (Дмит., Наречена, 1959, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правилка — прави́лка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. правилка — -и, ж. 1》 розм., рідко. Пристрій для кермування у весловому човні. 2》 діал. Просіка в лісі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правилка — ПРАВИ́ЛКА, и, ж., розм., рідко. Пристрій для кермування у весловому човні. На веслах сиділи Артем Гармаш та Матвійко, тринадцятирічний онук діда Явтуха; сам дід сидів на кормі з правилкою (А. Головко); Марину посадили на ніс, Довгошия сів на правилку, на весла – Андрій (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. правилка — КЕРМО́ (пристрій для керування рухом судна, автомашини, літака тощо), СТЕРНО́, РУЛЬ, КЕ́РМА заст.; ШТУРВА́Л (на судні, комбайні, в літаку тощо); КОРМИ́ЛО заст., ДЕМЕ́НО заст., розм., ТРЕПЛО́ розм., ПРАВИ́ЛКА розм. Словник синонімів української мови
  5. правилка — Прави́лка, -ки ж. Просѣка въ лѣсу. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка