1. Словник української мови в 11 томах

правобережжя

ПРАВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Правий берег річки;

// Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки.

Рельєф України здебільшого рівнинний. Правобережжя трохи підвищене (Цюпа, Україна.., 1960, 85);

Вони [білополяки] надіялись на золото Франції, вони снили Данцігським воєводством і Правобережжям України (Стельмах, II, 1962, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правобережжя — правобере́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. правобережжя — [правобеиреж':а] -ж':а Орфоепічний словник української мови
  3. правобережжя — -я, с. Правий берег річки. || Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правобережжя — ПРАВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Правий берег річки; // Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки. Рельєф України здебільшого рівнинний. Правобережжя трохи підвищене (І. Словник української мови у 20 томах
  5. Правобережжя — Правобере́жжя, -жжя, -жжю, на -жжі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)