1. Словник української мови в 11 томах

правобережці

ПРАВОБЕРЕ́ЖЦІ, ів, мн. (одн. правобережець, жця, чол.). Жителі правобережжя (на Україні — правого берега Дніпра).

— Не можемо ж ми віддати правобережцям першість (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правобережці — -ів, мн. (одн. правобережець, -жця, ч.). Жителі правобережжя (в Україні – правого берега Дніпра). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правобережці — ПРАВОБЕРЕ́ЖЦІ, ів, мн. (одн. правобере́жець, жця, ч.). Жителі правобережжя (на Україні – правого берега Дніпра). – Не можемо ж ми віддати правобережцям першість (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах