правторити

ПРАВТО́РИТИ, рю, риш, недок., перех., діал. Запроторювати (у 2 знач.).

— Пустіє, глухне наш край!.. — казав іноді Мирон.. — І порядки які тепер настали?.. Свій свого в неволю правторить… (Мирний, І, 1949, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правторити — правто́рити дієслово недоконаного виду запроторювати діал. Орфографічний словник української мови
  2. правторити — див. спрямовувати Словник синонімів Вусика
  3. правторити — -рю, -риш, недок., перех., діал. Запроторювати (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правторити — ПРАВТО́РИТИ, рю, риш, недок., кого, діал. Запроторювати (у 2 знач.). – Пустіє, глухне наш край!.. – казав іноді Мирон .. – І порядки які тепер настали?.. Свій свого в неволю правторить... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. правторити — ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал. Словник синонімів української мови
  6. правторити — Правто́рити, -рю, -риш гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86. Словник української мови Грінченка