1. Словник української мови в 11 томах

прадідів

ПРА́ДІДІВ, дова, дове. Прикм. до пра́дід; належний прадідові.

Голос прадідів був урочистий і потойбічний, вони [прадід з Данилком] пішли од моря й заглибилися в степ (Ю. Янов., І, 1954, 263);

Уклін тобі, скелястий берег моря, Курган Малахів — прадідова тінь! (Нагн., Вибр., 1957, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прадідів — пра́дідів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прадідів — -дова, -дове. Прикм. до прадід; належний прадідові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прадідів — ПРА́ДІДІВ, дова, дове. Прикм. до пра́дід; належний прадідові. Голос прадідів був урочистий і потойбічний, вони [прадід з Данилком] пішли од моря й заглибилися в степ (Ю. Яновський); Уклін тобі, скелястий берег моря, Курган Малахів – прадідова тінь! (М. Нагнибіда). Словник української мови у 20 томах