1. Словник української мови в 11 томах

пражани

ПРАЖА́НИ, жа́н, мн. (одн. пража́нин, а, ч.; пража́нка, и, ж.). Мешканці Праги.

Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп’янілих від чистого повітря волі (Гончар, III, 1959, 458);

Російська та українська літератури чехам, звісно, відомі, але про білоруську літературу пражанин має дуже туманну уяву (Рильський, IX, 1962, 13);

Праго, незабутні каштани твої, Голубливі серпанки на Влтаві, Де щебечуть в садах цілу ніч солов’ї, Баламутять пражанок, лукаві! (Нех., Чудесний сад, 1962, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пражани — -жан, мн. (одн. пражанин, -а, ч.; пражанка, -и, ж.). Мешканці Праги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пражани — ПРАЖА́НИ, жа́н, мн. (одн. пража́нин, а, ч.; пража́нка, и, ж.). Мешканці Праги. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (О. Словник української мови у 20 томах