прапрадідний
ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапра́дідівський.
Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш, Вибр., 1969, 391);
На конференції партійній Тут сам головував Ілліч, Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (Рильський, II, 1960, 295).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прапрадідний — прапра́дідний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- прапрадідний — -а, -е, рідко. Те саме, що прапрадідівський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прапрадідний — ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапра́дідівський. Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш); Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах