прасувати

ПРАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину і т. ін.).

Варфоломіївна прасувала білизну. Корній Митрофанович читав газету (Дмит., Розлука, 1957, 266);

Біля хати на дерев’яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (Шиян, Переможці, 1950, 44);

*Образно. Надворі ранок купав землю сонячним сяйвом, а гармати прасували її вогнем (Ле, Мої листи, 1945, 103).

ПРАСУВА́ТИ², ую, уєш, недок., перех., діал., рідко.

1. Пресувати.

— Віск уже замовлений. В окремій коморі будете й прасувати і пакувати його (Фр., V, 1951, 388).

2. перен. Бити.

Ніхто не бачив, щоб посеред базару прасували мене по щоках глевким хлібом, як тебе! (Мирний, І, 1954, 77).

3. перен. Їсти, споживати.

— Таких панів, що бублик у руці держить, а чорну лусту хліба прасує, — знаємо! (Кос., Новели, 1962, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прасувати — прасува́ти 1 дієслово недоконаного виду вигладжувати праскою прасува́ти 2 дієслово недоконаного виду пресувати; бити; їсти діал. Орфографічний словник української мови
  2. прасувати — ПРАСУВАТИ – ПРЕСУВАТИ Прасувати, -ую, -уєш. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину тощо): прасувати білизну. Біля хати на дерев’яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (А.Шиян). Пресувати. Літературне слововживання
  3. прасувати — I -ую, -уєш, недок., перех. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину і т. ін.). II -ую, -уєш, недок., перех., діал., рідко. 1》 Пресувати. 2》 перен. Бити. 3》 перен. Їсти, споживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прасувати — ПРАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину і т. ін.). Варфоломіївна прасувала білизну. Корній Митрофанович читав газету (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. прасувати — ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. прасувати — Прасува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прасувати — Прасува́ти, -су́ю, -єш гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179. Словник української мови Грінченка