1. Словник української мови в 11 томах

працелюбний

ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить працю, старанно, ревно, із запалом працює.

Від найдавніших часів славиться Україна красою природи, своїм працелюбним і героїчним народом (Мист., 4, 1967, 2);

Немає таких батьків, які не прагнули б виховати своїх дітей справжніми громадянами рідної Батьківщини, працелюбними, чесними і благородними (Веч. Київ, 7.Х 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працелюбний — працелю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. працелюбний — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  3. працелюбний — -а, -е. Який любить працю, старанно, ревно, із запалом працює. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. працелюбний — ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить працю, старанно, ревно, із запалом працює. Від найдавніших часів славиться Україна красою природи, своїм працелюбним і героїчним народом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. працелюбний — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ТРУДЯ́ЩИЙ розм., ТРУДОВИ́Й розм., РОБОТЯ́ЩИЙ розм., РОБО́ЧИЙ розм. рідше, БЕРУЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови