1. Словник української мови в 11 томах

пребагато

ПРЕБАГА́ТО, також у сполуч. із сл. багато, розм.

1. Присл. до пребага́тий.

Жити пребагато; Пребагато обдарований.

2. присл. У дуже великій кількості; дуже багато (у 2 знач.).

Вже не полічу, мабуть, скільки багато тепер у його їх [вуликів] придбано, — мабуть, багато та й пребагато (Вовчок, І, 1955, 339);

Не було у старенької [С. Крушельницької] більшої радості, як пригостити одвідувачів рідними, знайомими ще з дитинства піснями, — а знала вона тих пісень пребагато і любила цим хвалитись… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пребагато — пребага́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пребагато — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. пребагато — також у сполуч. зі сл. багато, розм. 1》 Присл. до пребагатий. 2》 присл. У дуже великій кількості; дуже багато (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пребагато — ПРЕБАГА́ТО, також у сполуч. зі сл. багато, розм. 1. Присл. до пребага́тий. Жити пребагато; Пребагато обдарований. 2. присл. У дуже великій кількості; дуже багато (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. пребагато — БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКО розм., ПО́ВНО підсил. розм., ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМО підсил. розм., ПРЕБАГА́ТО підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., ДОСТОЛИ́ХА підсил. розм., рідше, ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. пребагато — Пребага́то, пребага́цько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)