1. Словник української мови в 11 томах

презабавно

ПРЕЗАБА́ВНО, розм. Присл. до презаба́вний.

Вона [сойка], вичистивши гніздо, сідала в ньому і тихими, розумними очима цікаво дивилася на нас, презабавно зазираючи понад краєчок гнізда (Фр., IV, 1950, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. презабавно — презаба́вно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. презабавно — розм. Присл. до презабавний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. презабавно — ПРЕЗАБА́ВНО, розм. Присл. до презаба́вний. Вона [сойка], вичистивши гніздо, сідала в ньому і тихими, розумними очима цікаво дивилася на нас, презабавно зазираючи понад краєчок гнізда (І. Франко). Словник української мови у 20 томах