1. Словник української мови в 11 томах

презирливо

ПРЕЗИ́РЛИВО. Присл. до прези́рливий.

Перевів [Карпо Петрович] очі од цяцьки на жінку і презирливо плямкнув губами (Коцюб., II, 1955, 371);

Він сидів на коні і презирливо оглядав юрбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18);

— Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська, — презирливо тицьнув пальцем на Гончара Стадницький, — діло ваше (Стельмах, І, 1962, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. презирливо — прези́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. презирливо — Присл. до презирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. презирливо — ПРЕЗИ́РЛИВО. Присл. до прези́рливий. Перевів [Карпо Петрович] очі од цяцьки на жінку і презирливо плямкнув губами (М. Коцюбинський); Він сидів на коні і презирливо оглядав юрбу (З. Словник української мови у 20 томах