1. Словник української мови в 11 томах

презлющий

ПРЕЗЛЮ́ЩИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. злющий, розм. Надзвичайно злий.

А я, як чужа була, то жила у його [дядька] за наймичку. До того ж ще дядина — злюща-презлюща (Мирний, І, 1954, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. презлющий — див. злий Словник синонімів Вусика
  2. презлющий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. злющий, розм. Надзвичайно злий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. презлющий — ПРЕЗЛЮ́ЩИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. злющий, розм. Надзвичайно злий. А я, як чужа була, то жила у його [дядька] за наймичку. До того ж ще дядина – злюща-презлюща (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах