1. Словник української мови в 11 томах

прелат

ПРЕЛА́Т, а, ч. У католицькій та англіканській церквах — почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо);

// Особа, що має цей титул.

«Ти богом проклятий! Ти єретик! ти єретик!».. — Ревіли прелати (Шевч., І, 1963, 267);

Гуляли по коліна в крові І граф вельможний, і прелат, І чоботи їх сап’янові У прах топтали немовлят (Рильський, III, 1961, 144);

В.. чорних сутанах з нашийними срібними хрестами на ланцюгах поважно зайшли прелати ордену за стіл (Ле, Хмельницький, І, 1957, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прелат — Прела́т: — в католицькій церкві вищий духовний сановник [44-2] — вища духовна особа в католицькій церкві [X] — у католицькій та англіканській церквах титул представника вищого духовенства (кардинала, архиєпископа, єпископа тощо); особа... Словник з творів Івана Франка
  2. прелат — прела́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. прелат — -а, ч. У католицькій та англіканській церквах – почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо). || Особа, що має цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прелат — Єпископ Словник чужослів Павло Штепа
  5. прелат — ПРЕЛА́Т, а, ч. У католицькій та англіканській церквах – почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо); // Особа, що має цей титул. “Ти богом проклятий! Ти єретик! ти єретик!” .. – Ревіли прелати (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. прелат — прела́т (від лат. praelatus – поставлений попереду) почесна назва вищого католицького духівництва (кардинала, архієпископа, єпископа тощо); в англіканській церкві – титул архієпископа та єпископа; у протестантів Німеччини, Швеції, Данії – глава місцевого духівництва. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. прелат — В Католицькій Церкві титул священика, який має духовну владу над віруючими; також почесний титул заслужених священиків. Універсальний словник-енциклопедія
  8. прелат — Прела́т, -та; -ла́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)