прелютий

ПРЕЛЮ́ТИЙ, а, е, розм. Дуже лютий.

Тепер прелютая година На нашій славній Україні.. Не мені тепер, старому, Булаву носити (Шевч., II, 1963, 159);

Що мені царство, ксьондза́ми обіцяне, Чорні прочани з фальшивими лицями, Мертва латина й прелюті апостоли (Мур., Осінні сурми, 1964, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прелютий — прелю́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прелютий — -а, -е, розм. Дуже лютий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прелютий — ПРЕЛЮ́ТИЙ, а, е, розм. Дуже лютий. Тепер прелютая година На нашій славній Україні .. Не мені тепер, старому, Булаву носити (Т. Шевченко); Що мені царство, ксьондза́ми обіцяне, Чорні прочани з фальшивими лицями, Мертва латина й прелюті апостоли (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах