прем’єр-міністр

ПРЕМ’Є́Р-МІНІ́СТР, а, ч. У ряді країн — особа, що очолює уряд, стоїть на чолі кабінету міністрів, ради міністрів.

Прем’єр-міністр Сікорський, об’їжджаючи з начальником генштабу східні кордони, повідомив, що Польща може одразу виконати все, що вимагає договір дружби з великим французьким союзником (Стельмах, II, 1962, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me