1. Словник української мови в 11 томах

преосвященство

ПРЕОСВЯЩЕ́НСТВО, а, с., у сполуч. із займ. його, ї х, ваше, церк. Титулування єпископа.

— Я… в… ваше преосвященство!.. Хлопці на великдень на радощах так дзеленькали, що дзвін трохи луснув, — сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 193);

— Кажуть, вечірню сам святий отець, його преосвященство, правити буде… (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 439).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преосвященство — преосвяще́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. преосвященство — [преиосв'ашченство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. преосвященство — -а, с., у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк. Титулування єпископа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. преосвященство — ПРЕОСВЯЩЕ́НСТВО, а, с., у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк. Титулування єпископа. – Я... в... ваше преосвященство!.. Хлопці на великдень на радощах так дзеленькали, що дзвін трохи луснув, – сказав отець Харитін (І. Словник української мови у 20 томах