1. Словник української мови в 11 томах

препоганющий

ПРЕПОГАНЮ́ЩИЙ, а, е. Підсил. до препога́ний.

Погода була препоганюща. Низько пливли хмари, темно-сизі й зловісні (Ткач, Крута хвиля, 1956, 266);

Вся вона, довгошия, руката і препоганюща, викликала в Тимка злість (Тют., Вир, 1964, 473).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. препоганющий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  2. препоганющий — -а, -е. Підсил. до препоганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. препоганющий — ПРЕПОГАНЮ́ЩИЙ, а, е. Підсил. до препога́ний. Погода була препоганюща. Низько пливли хмари, темно-сизі й зловісні (Д. Ткач); Вся вона, довгошия, руката і препоганюща, викликала в Тимка злість (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах