1. Словник української мови в 11 томах

преспокійно

ПРЕСПОКІ́ЙНО, присл., розм. Дуже спокійно.

Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (Коб., III, 1956, 13);

Професор зі Львова.. послухав пульс Аркадія, заглянув йому під повіки і преспокійно заявив, що стан хворого безнадійний (Вільде, Сестри.., 1958, 96);

В час, коли ми за троянські твердині змагались завзято, В Аргосі, кіньми багатому, він преспокійно ховався Й чаром облесливих слів Агамемнона зводив дружину (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 64);

*Образно. Тут же хлопець помітив і свій картуз, який преспокійно висів на гілці (Донч., VI, 1957 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преспокійно — преспокі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. преспокійно — присл., розм. Дуже спокійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. преспокійно — хохл. (преспокойно) спокійнісенько спокійнісінько, спокійненько, найспокійніше, тихесенько, тихенько, тихіше, тихше, тихцем, мирно, сумирно, лагідно, злагідно, байдуже, рахманно Словник чужослів Павло Штепа
  4. преспокійно — ПРЕСПОКІ́ЙНО, присл., розм. Дуже спокійно. Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (О. Кобилянська); Професор зі Львова .. Словник української мови у 20 томах