1. Словник української мови в 11 томах

претихо

ПРЕТИ́ХО, присл., також у сполуч. із сл. тихо, розм. Дуже тихо.

Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Донч., Секрет, 1947, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претихо — прети́хо прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. претихо — присл., також у сполуч. зі сл. тихо, розм. Дуже тихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претихо — ПРЕТИ́ХО, присл., також у сполуч. зі сл. тихо, розм. Дуже тихо. Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах