1. Словник української мови в 11 томах

пречудний

ПРЕЧУ́ДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що пречудо́вий.

Пречудний ранок був, сміялось небо, Співали пташки, ..Іскрилася роса на всіх листочках (Фр., XIII, 1954, 220).

ПРЕЧУДНИ́Й, а, е, розм. Дуже чудни́й.

[Маня (між тим ухопила газету і погляділа):] Його портрет.. А збоку замість біографії, адіть, яка нотатка, — пречудна нотатка, слухайте! (Фр., IX, 1952, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пречудний — пречу́дний прикметник розм. пречудни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пречудний — -а, -е, розм. Дуже чудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пречудний — ПРЕЧУДНИ́Й, а, е, розм. Дуже чудни́й. [Маня (між тим ухопила газету і погляділа):] Його портрет .. А збоку замість біографії, адіть, яка нотатка, – пречудна нотатка, слухайте! (І. Франко). ПРЕЧУ́ДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що пречудо́вий. Словник української мови у 20 томах