1. Словник української мови в 11 томах

прибиральник

ПРИБИРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який прибирає яке-небудь приміщення, якусь територію.

Прибиральники натирали підлогу (Рад. Укр., 23. 11 1972, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибиральник — прибира́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прибиральник — -а, ч. Робітник, який прибирає яке-небудь приміщення, якусь територію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибиральник — ПРИБИРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який прибирає яке-небудь приміщення, якусь територію. Прибиральники натирали підлогу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. прибиральник — Прибира́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)