прибирання

ПРИБИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прибира́ти і прибира́тися.

Мар’я з панею турбувалися біля печі, а вона прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Мирний, III, 1954, 223);

Стомлений прибиранням зали, я ледве пересуваю ноги (Мик., II, 1957, 57);

Технологія виробництва розрахована на безприв’язне утримання худоби при механізації основних виробничих процесів, насамперед прибирання гною, роздавання кормів і напування (Хлібороб Укр., 8, 1964, 15);

Не жаль мені меду, вина, А жаль мені дівування, Дівоцького прибирання (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 46);

— Нехай трошки приберемось, та тоді вже зараз і гостей проситиму. Почалось прибирання теє. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, 1, 1955, 107);

Балабуха, надивившись, як його жінка й дочка тягалися з тими уборами та прибиранням на бал, сів за свій діяриуш [щоденник] (Н.-Лев., III, 1956, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибирання — прибира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прибирання — -я, с. Дія за знач. прибирати і прибиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибирання — ПРИБИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прибира́ти і прибира́тися. Мар'я з панею турбувалися біля печі, а вона прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Панас Мирний); Стомлений прибиранням зали, я ледве пересуваю ноги (І. Словник української мови у 20 томах
  4. прибирання — Прибира́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)