1. Словник української мови в 11 томах

приборкання

ПРИБО́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. прибо́ркати.

Зображення простих скіфів у буденному одягу, які займалися звичайною для них справою — приборканням степових коней у табуні, відоме за знаменитою чортомлицькою вазою (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 158);

Вчені назвали Міссісіпі золотою річкою, бо на її приборкання було затрачено стільки золота, що його вистачило б для того, щоб викласти русло всієї ріки (Чаб., Тече вода.., 1961, 101);

Корінні інтереси трудящих усього світу вимагають приборкання сил імперіалізму (Ком. Укр., 3, 1966, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приборкання — прибо́ркання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приборкання — -я, с. Дія за знач. приборкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приборкання — ПРИБО́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. прибо́ркати. Зображення простих скіфів у буденному одягу, які займалися звичайною для них справою – приборканням степових коней у табуні, відоме за знаменитою чортомлицькою вазою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах