1. Словник української мови в 11 томах

прибудова

ПРИБУДО́ВА, и, ж. Те, що прибудовано; прибудована до чого-небудь будівля, споруда або її частина.

Це була прибудова до її хати, під одною стріхою (Март., Тв., 1954, 316);

Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (Хижняк, Тамара, 1959, 69);

Попереду чітко звелося над водою судно з прибудовами, оточене понтонами (Ю. Янов., II, 1954, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибудова — прибудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прибудова — ПРИБУДІВЛЯ, прибудівок, прибудівка, прибудовання; (дія) прибудування. Словник синонімів Караванського
  3. прибудова — (допоміжна), баз, боковенька (бокова прибудова), бокс, буда, будка, ванькир, ванькирчик, веранда, галерея, гамазей, гамазея, гараж, даванка, загашник, загашничок, загорода, загородка, загорожа, закалабок, закамарок, закапелок, закоморок, закоморочок... Словник синонімів Вусика
  4. прибудова — -и, ж. Те, що прибудовано; прибудована до чого-небудь будівля, споруда або її частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прибудова — ПРИБУДО́ВА, и, ж. Те, що прибудовано; прибудована до чого-небудь будівля, споруда або її частина. Це була прибудова до її хати, під одною стріхою (Л. Мартович); Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (А. Словник української мови у 20 томах
  6. прибудова — ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Словник синонімів української мови