привабний
ПРИВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що прива́бливий.
Серце в нім таке привабне… Всім би таку вдачу! (Воскр., З перцем!, 1957, 15);
Все привабне, людське у поеті — Без картинного жесту і пози, А проте, й без нудотної прози (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 122);
Ланкова тим часом уже перевдяглася десь у другій кімнаті і стояла на порозі боса, підтягнута, привабна в своєму робочому вбранні (Гончар, Новели, 1954, 94);
Він не може без радісного усміху глянути на сю картину — така вона гарна та привабна (Фр., IV, 1950, 332);
Важко припустити хоч на хвилинку, що знайшовся б парубок, якого не втішала б її привабна посмішка (Ле, Ю. Кудря, 1955, 26);
[Кость:] Дорогою привабні собі плани розписую: поступлю в ковалі, куплю мальований кисет для махорки, гармонію куплю (Вас., III, 1960, 171);
Далеким громом котився тисячоголосий вигук тих, кого Наполеон вів на Росію, обіцяючи багату споживу на цих невідомих, але загадково привабних просторах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 62).
Значення в інших словниках
- привабний — прива́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- привабний — -а, -е. Те саме, що привабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привабний — ПРИВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що прива́бливий. Серце в нім таке привабне... Всім би таку вдачу! (С. Воскрекасенко); Все привабне, людське у поеті – Без картинного жесту і пози, А проте, й без нудотної прози (П. Словник української мови у 20 томах
- привабний — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- привабний — Привабний, -а, -е Привлекательный. Желех. Словник української мови Грінченка