1. Словник української мови в 11 томах

привішений

ПРИВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приві́сити.

Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені в ряд на довгих шнурках (Вас., І, 1959, 324);

// приві́шено, безос. присудк. сл.

На їх [драницях] і не лежало нічого — пустісінькі та голісінькі, як і та гола та дебела жердка, що висіла в кутку над полом. І навіщо її там привішено? (Мирний, IV, 1955, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привішений — приві́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. привішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привісити. || привішено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привішений — ПРИВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приві́сити. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені в ряд на довгих шнурках (С. Васильченко); // приві́шено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. привішений — Приві́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)