1. Словник української мови в 11 томах

привіяти

ПРИВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. Принести що-небудь (про вітер).

Леготе-вітре з коханого краю!.. привій порошинку з порога Любки моєї! (Крим., Вибр., 1965, 285);

// Злегка посипати, притрусити.

Загрубілими пальцями вона стискає якусь тверду кульку. Ага, це кругла, мов крапля, крижина. То, певно, осінній мороз скував на житі росу, а сніг привіяв оті холодні зернятка (Стельмах, І, 1962, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привіяти — приві́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привіяти — -ію, -ієш, док., перех. Принести що-небудь (про вітер). || Злегка посипати, притрусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привіяти — ПРИВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що. Принести що-небудь (про вітер). Леготе-вітре з коханого краю! .. привій порошинку з порога Любки моєї! (А. Кримський); // Злегка посипати, притрусити. Загрубілими пальцями вона стискає якусь тверду кульку. Словник української мови у 20 томах
  4. привіяти — ПРИНЕСТИ́ (про вітер, течію), ПРИВІЯТИ, ПРИГНА́ТИ, НАДНЕСТИ́ розм., ПРИБИ́ТИ розм. — Недок.: прино́сити, приганя́ти, приго́нити розм. надно́сити, прибива́ти. Налетів дужий порив вітру,.. приніс звідкілясь клубок густої пилюки (Ю. Словник синонімів української мови