прив’язний

ПРИВ’ЯЗНИ́Й, а, е. Признач. для прив’язування.

Відповідно до програми польоту космонавт.. звільнявся від прив’язної системи, виходив з крісла і вільно переміщався по кабіні (Рад. Укр., 12. УІІІ 1962, 2).

Прив’язне́ утри́мання, с. г. — утримання великої рогатої худоби на прив’язі.

У колгоспах і радгоспах республіки велика рогата худоба в осінньо-зимовий період в основному перебуває на прив’язному утриманні (Колг. Укр., 2, 1961, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me