прив’ялювання

ПРИВ’Я́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прив’я́лювати.

Скошену м’яту згрібають граблями у невеликі валки і залишають на одну-дві доби в полі для прив’ялювання (Ол. та ефір. культ., 1956, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me