1. Словник української мови в 11 томах

пригадка

ПРИГА́ДКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що зга́дка 1.

Тут нагадав собі слова Сенька Грищишиного, що в тридцять літ уже чоловік старий. Ця пригадка шпигнула в серце Славка, як голкою (Март., Тв., 1954, 371).

2. Те саме, що ви́думка 2.

Та був [Денис] собою красивий, моторний, ..на вигадки та на пригадки його подавай (Кв.-Осн., II, 1956, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригадка — прига́дка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пригадка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що згадка 1). 2》 Те саме, що видумка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригадка — ПРИГА́ДКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що зга́дка 1. Тут нагадав собі слова Сенька Грищишиного, що в тридцять літ уже чоловік старий. Ця пригадка шпигнула в серце Славка, як голкою (Л. Мартович). 2. Те саме, що ви́думка... Словник української мови у 20 томах
  4. пригадка — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови