1. Словник української мови в 11 томах

пригамований

ПРИГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригамува́ти;

// пригамо́вано, безос. присудк. сл.

Насилу спинено розлючених бійців І пригамовано шляхетську завірюху (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригамований — пригамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пригамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригамувати. || пригамовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригамований — ПРИГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пригамува́ти; // пригамо́вано, безос. пред. Насилу спинено розлючених бійців І пригамовано шляхетську завірюху (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах