пригасання

ПРИГАСА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пригаса́ти.

Згадався день в легкім тумані Над плесом тихої ріки; В липневім сонця пригасанні Йшли з батьком друзі-юнаки (Мас., Сорок.., 1957, 468);

Поет формується постійно, він ніколи не постає перед нами у вигляді застиглому, він має право і на творчий спалах і на якесь пригасання (Літ. Укр., 24.ХІ 1967, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригасання — пригаса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пригасання — -я, с. Дія і стан за знач. пригасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригасання — ПРИГАСА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пригаса́ти. Згадався день в легкім тумані Над плесом тихої ріки; В липневім сонця пригасанні Йшли з батьком друзі-юнаки (Т. Словник української мови у 20 томах