1. Словник української мови в 11 томах

пригладжений

ПРИГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пригла́дити.

Коса [у Тетяни] біляста. Старанно причісана й пригладжена (Вас., II, 1959, 80);

Вона спинилася у чорному отворі дверей, згорблена і стара, з дбайливо пригладженою зачіскою (Кучер, Полтавка, 1950, 56).

2. у знач. прикм., перен. Позбавлений оригінальності, гостроти.

Толстой у своїх творах ставив занадто животрепетні питання шляхів розвитку Росії, ..щоб його могла задовольнити вишукана, пригладжена літературна мова його часу (Кундзич, Діези.., 1956, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригладжений — пригла́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пригладжений — [приегладжеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. пригладжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пригладити. 2》 у знач. прикм., перен.Позбавлений оригінальності, гостроти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пригладжений — ПРИГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пригла́дити. Коса [у Тетяни] біляста. Старанно причісана й пригладжена (С. Васильченко); Вона спинилася у чорному отворі дверей, згорблена і стара, з дбайливо пригладженою зачіскою (В. Кучер). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах