1. Словник української мови в 11 томах

пригладжувати

ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., чим і без додатка. Гладити рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що-небудь.

— Мав я деяку роботу в волості, — сказав писар, чіпляючи свій капелюх на кілочок і пригладжуючи кострубату голову долонею (Н.-Лев., IV, 1956, 63);

Симко показував тестеві блискучі металеві зуби, пригладжував ріденьке волосся на довгастій, мов човник, голові (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 65);

Сидорчук трохи заспокоївся. Але руки в нього тремтіли і він чомусь безперестанно намагався пригладити поли свого кітеля (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 27);

Адам Безрух поклав папірець на стіл, пригладив його мізинцем правої руки (Ле, Клен. лист, 1960, 102);

// Розчісувати гребінцем, щіткою (волосся на голові, вуса і т. ін.).

На другому місяці фуражирства Лука Зотович постриг під макітру свою сектантську занехаяну кучму; почав голити бороду і коров’ячою щіткою пригладжувати вуса (Вол., Місячне срібло, 1961, 293);

// Розрівнювати поверхню чогось.

Іван лазить по драбині, подає снопи, а вона почервонілими руками прив’язує, пригладжує вкритий причілок (Чорн., Визвол. земля, 1950, 222);

Скоро закинув [Прокіп] назад землю в викопану ямку, убив, утолочив і пригладив так, що і сліду годі було найти (Фр., VIII, 1952, 294);

// рідко. Погладжувати, пестячи.

Мати голівку миє — пригладжує, а мачуха миє — прискубує (Укр.. присл.., 1955, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригладжувати — пригла́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригладжувати — -ую, -уєш, недок., пригладити, -джу, -диш, док., перех., чим і без додатка. Гладити рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. || Розчісувати гребінцем, щіткою (волосся на голові, вуса і т. ін.). || Розрівнювати поверхню чогось. || рідко. Погладжувати, пестячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригладжувати — ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., що, чим і без дод. Гладити рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. пригладжувати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)... Словник синонімів української мови
  5. пригладжувати — Пригладжувати, -джую, -єш гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63. Словник української мови Грінченка