1. Словник української мови в 11 томах

приглухлий

ПРИГЛУ́ХЛИЙ, а, е. Злегка глухий, глухуватий (про голос).

То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка (Загреб., Диво, 1968, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приглухлий — приглу́хлий прикметник злегка глухий, глухуватий — про голос Орфографічний словник української мови
  2. приглухлий — -а, -е. Злегка глухий, глухуватий (про голос). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приглухлий — ПРИГЛУ́ХЛИЙ, а, е. Злегка глухий, глухуватий (про голос). То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. приглухлий — ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови