пригляд

ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм. Те саме, що на́гляд 1.

[Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (Кроп., І, 1958, 171);

Раз худоба не зостанеться без пригляду, Василь згоден [тікати з опришками] (Хотк., Довбуш, 1965, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригляд — при́гляд іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пригляд — -у, ч., розм. Те саме, що нагляд 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригляд — ПРИ́ГЛЯД, у, ч., розм. Те саме, що на́гляд 1. [Антон:] Наприклад, от скажу про мого хазяїна: коли б не запевнив його у тім, що ненавидю [ненавиджу] бабського роду, чи він дав би мені під пригляд своїх дочок? (М. Словник української мови у 20 томах
  4. пригляд — НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). Словник синонімів української мови