пригнатися
ПРИГНА́ТИСЯ, прижену́ся, прижене́шся, док., розм. Те саме, що примча́ти.
Та нехай воли живі будуть, а щоб плуг поламався, Щоб мій милий чорнобривий додому пригнався (Нар. лірика, 1956, 188);
Прикотила карета молодого Олександра Конецпольського.. Він уже давно залицявся до молодої Замойської і пригнався за нею через степи аж до Лубен (Н.-Лев., VII, 1966, 80);
Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці, приженеться сполохана сарна (Козл., Мандрівники, 1946, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригнатися — пригна́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пригнатися — приженуся, приженешся, док., розм. Те саме, що примчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригнатися — ПРИГНА́ТИСЯ, прижену́ся, прижене́шся, док., розм. Те саме, що примча́ти. Та нехай воли живі будуть, а щоб плуг поламався, Щоб мій милий чорнобривий додому пригнався (з народної пісні); Прикотила карета молодого Олександра Конецпольського .. Словник української мови у 20 томах
- пригнатися — Пригнатися, -женуся, -не́шся гл. Прибѣжать, примчаться. Пан, що було в його духу, пригнався. МВ. (О. 1862. III. 70). Пригнавсь Данило... «Не втечеш!» крикнув. МВ. І. 158. — з волами. Придти, пригнавъ воловъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався, щоб мій милий із волами додому пригнався. Мет. 6. Словник української мови Грінченка