1. Словник української мови в 11 томах

пригноблюючий

ПРИГНО́БЛЮЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до пригно́блювати.

Ночами Ольга чула безперервне шлапання його нічних пантофлів. У цій безкінечній його мандрівці по кімнатах було щось страшенно пригноблююче (Галан, Гори.., 1956, 21).

2. у знач. прикм. Те саме, що гнітю́чий.

Місто Харків, особливо ж вулиці, якими йшов, зробили на мандрівника пригноблююче враження (Гжицький, Вел. надії, 1963, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригноблюючий — ПРИГНО́БЛЮЮЧИЙ, а, е. Гнітючий, важкий. Місто Харків, особливо ж вулиці, якими йшов, зробили на мандрівника пригноблююче враження (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах