1. Словник української мови в 11 томах

пригнутий

ПРИГНУ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пригну́ти.

Вони стояли на греблі біля самого шлюзу і дивилися, як срібна стьожка води спокійно котиться по густій зеленій щітці пригнутого до землі верболозу (Чаб., Тече вода.., 1961, 183);

Захистити пагони малини від обмерзання можна, якщо їх пізно восени пригнути до землі. Кінці пригнутих пагонів зв’язують шпагатом (Колг. Укр., 10, 1960, 33).

2. у знач. прикм. Який пригнувся, нахилився.

Гарячі жнива. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців (Вас., II, 1959, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригнутий — пригну́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пригнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пригнути. 2》 у знач. прикм.Який пригнувся, нахилився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригнутий — ПРИГНУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пригну́ти. Вони стояли на греблі біля самого шлюзу і дивилися, як срібна стьожка води спокійно котиться по густій зеленій щітці пригнутого до землі верболозу (М. Словник української мови у 20 томах