1. Словник української мови в 11 томах

пригнічуваний

ПРИГНІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пригні́чувати.

Схопившись з місця і ще пригнічуваний кошмарами, поспішає [Врангель] в оперативний відділ (Гончар, II, 1959, 381);

В «Англійських враженнях» [М. Бажана] розказано про вражаючі факти злиднів, затурканості і духовного убозтва людей, гнаних і пригнічуваних буржуазною «цивілізацією» (Іст. укр. літ., II, 1956, 516).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригнічуваний — пригні́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пригнічуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пригнічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригнічуваний — ПРИГНІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пригні́чувати. Схопившись з місця і ще пригнічуваний кошмарами, поспішає [Врангель] в оперативний відділ (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах