1. Словник української мови в 11 томах

пригнічувач

ПРИГНІ́ЧУВАЧ, а, ч., спец. Те, що пригнічує (у 3 знач.).

Пшениця є пригнічувачем розташованої поруч фіалки; посіяний злак добре проросте, а насіння квіткової рослини навіть не зійде (Колг. Укр., 9, 1960, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригнічувач — пригні́чувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пригнічувач — -а, ч., спец. Те, що пригнічує (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригнічувач — ПРИГНІ́ЧУВАЧ, а, ч., спец. Те, що пригнічує (у 3 знач.). Пшениця є пригнічувачем розташованої поруч фіалки; посіяний злак добре проросте, а насіння квіткової рослини навіть не зійде (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах