1. Словник української мови в 11 томах

приголомшений

ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до приголо́мшити.

Він ішов звільна, хиткими кроками, мов п’яний або приголомшений важким ударом (Фр., II, 1950, 315);

Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 18);

Приголомшені ударом артилерії, вони [фашисти] не скоро опам’яталися (Гончар, III, 1959, 219);

Німий стояв, наче приголомшений від несподіванки (Томч., Жменяки, 1964, 142);

Забитий, приголомшений злиднями, хворий від сутяжної праці хлібороб, глянувши на світове весілля [весну], знову ожива (Л. Янов., І, 1959, 31);

Навколо в мовчанці стоять приголомшені люди у розпачі, з широко розкритими очима жінки, пониклі у тяжкій думі, та хмурі мужики (Головко, І, 1957, 295).

2. у знач. прикм., перен. Який виражає замішання, пригніченість і т. ін.

У Ганни був приголомшений вигляд, трохи навіть зляканий (Коп., Лейтенанти, 1947, 90);

Старший подивився скоса на Юхимового батога, на зігнуту приголомшену постать (Ле, Ю. Кудря, 1956, 259);

Побачила [Надійка] хоч не розгублені, але якісь задерев’янілі, посірілі і просто приголомшені обличчя (Коз., Листи.., 1967, 211);

// Який не розвивається; загальмований.

Всі.. приголомшені здібності дитини заніміють і занидіють у зав’язку, і з малого Мирона вийде кепський господар (Фр., І, 1955, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приголомшений — приголомше́ний: оглушенный [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. приголомшений — Чи є відмінність у вживанні лексем приголомшений і приголомшливий? Так, є. Приголомшений – 1. Дієприкметник від приголомшити. Приголомшений ударом. 2. Прикметник. Виражає замішання, пригніченість. Приголомшений вигляд. Приголомшливий – той, що приголомшує. Приголомшлива звістка. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. приголомшений — приголо́мшений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. приголомшений — (збентежений, дуже вражений чим-небудь) [сам] не при собі; сам не свій; як (мов) у воду опущений; як скупаний у мертвій воді; ні живий ні мертвий; як (мов, немов і т. ін.) громом прибитий (вражений). Словник фразеологічних синонімів
  5. приголомшений — I закаменілий, закам'янілий, закляклий, остовпілий, отетерілий, оторопілий, ошелешений, ошелешканий, сторопілий, шокований Фразеологічні синоніми: украй здивований; як громом прибитий; як громом уражений II див. зляканий Словник синонімів Вусика
  6. приголомшений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приголомшити. 2》 у знач. прикм., перен. Який виражає замішання, пригніченість і т. ін. || Який не розвивається; загальмований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. приголомшений — ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приголо́мшити. Він ішов звільна, хиткими кроками, мов п'яний або приголомшений важким ударом (І. Франко); Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою (М. Словник української мови у 20 томах
  8. приголомшений — ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Словник синонімів української мови