1. Словник української мови в 11 томах

пригоршня

ПРИ́ГОРШНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що при́горща.

Остап зачерпнув пригоршнею води і бризнув на вовка (Коцюб., І, 1955, 366);

Струнка, синьоока, розрум’янена Ольга набирає її [води] повні пригоршні, хлюпає нею собі в обличчя, дивиться на річку (Шиян, Баланда, 1957, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригоршня — при́горшня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригоршня — ПРИ́ГОРШНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що при́горща. Остап зачерпнув пригоршнею води і бризнув на вовка (М. Коцюбинський); Струнка, синьоока, розрум'янена Ольга набирає її [води] повні пригоршні, хлюпає нею собі в обличчя, дивиться на річку (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  3. пригоршня — ЖМЕ́НЯ (незначна кількість кого-, чого-небудь), ПРИ́ГОРЩА (ПРИ́ГОРЩ рідше), ПРИ́ГОРШНЯ рідше, КУЛА́К діал. Він.. разом із жменею люду виповзає із пащі вокзалу на майдан (О. Досвітній); Старий Чмель всипав в окріп пригорщу пшона (З. Словник синонімів української мови