приготовляти
ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПРИГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. пригото́влять; док., перех.
1. Робити придатним, готовим для використання.
Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (Шер., В партиз. загонах, 1947, 61);
[Лікар:] Ідіть приготуйте холодну ванну! (Л. Укр., II, 1951, 63);
Все, що він устиг, — приготувати собі постіль, прибити над ліжком календар та повісити штори на вікнах (Шовк., Інженери, 1956, 4);
// до чого, для чого. Доводити до стану, відповідного чому-небудь.
На жаль, в дитбуді [дитбудинку] немає телефону і не можна попередити адміністрацію, щоб приготували Галку до вильоту (Вол., Наддн. висоти, 1953, 37);
[Кіндрат Антонович:] Я не люблю багато розмовлять. Іди приготов все, що в тебе на руках, до здачі (Кроп., II, 1958, 316);
// Робити запас, заготовляти щось для кого-, чого-небудь.
За зиму дерево приготує [Грицько] на хату, щоб з весни й будувати почати (Головко, II, 1957, 517);
— Таку скриню своїй дочці приготувала, що парою коней з місця не зрушиш (Стельмах, II, 1962, 370);
[Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):] Ось я приніс дьогтю, я зарані приготовив… (Вас., III, 1960, 57);
*Образно. Хочеться звернутись.. до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини [кінофільму]. Приготуйте найчистіші фарби, художники мої. Ми будемо писати відшумілу юність свою (Довж., І, 1958, 185);
// тільки док. Підготувати для кого-небудь щось несподіване.
— Ви, жінки, не уявляєте, який я сюрприз їм [гостям] приготував (Досв., Вибр., 1959, 251);
— Хоч, може, трохи і з запізненням, але весільний подарунок я вам приготував. Маєте хорошу квартиру. Переїздіть і кличте мене на весілля (Ткач, Плем’я.., 1961, 170);
Як відпочив [старий] та оповів опришкам, що за пастку приготовили на них Юріштан із Гердлічкою, — мов обухом кожного по голові тріснув (Хотк., II, 1966, 239).
2. Виготовляти, виробляти що-небудь.
Приготовляти ліки;
// Готувати їжу, питво.
Ходимо по залі, вже й одинадцять прокукало — ні сам [голова] не виходить, ні закуски не приготовляють, а вже пора б і черв’яка заморить (Стор., І, 1957, 118);
Гордєєв і тут виручив: приготував з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків (Тулуб, В степу.., 1964, 219);
Він засів до вечері і, поки приготовили йому пару котлетів [котлет], сів під вікном (Фр., VIII, 1952, 406).
3. Заздалегідь обдумувати, складати, створювати.
[Ізоген:] Завтра буде суд.. Я саме ж і прийшов тебе просити, щоб на завтра конче приготував ти оборону (Л. Укр., III, 1952, 294);
Вона заздалегідь приготувала коротку промову (Донч., V, 1957, 446).
4. Морально готувати кого-небудь до чогось.
Він делікатно і дипломатично приготовить цю бідну сироту до страшної звістки про те, що сталося з нею та її батьком (Фр., VI, 1951, 163);
[Щорс:] Приготувати населення до виступу нашого полку і братання з німецькими солдатами (Довж., І, 1958, 148).
Значення в інших словниках
- приготовляти — приготовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приготовляти — -яю, -яєш, недок., приготувати, -ую, -уєш і приготовити, -влю, -виш; мн. приготовлять; док., перех. 1》 Робити придатним, готовим для використання. || до чого, для чого. Доводити до стану, відповідного чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приготовляти — див. готовити Словник чужослів Павло Штепа
- приготовляти — ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПРИГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. пригото́влять; док., кого, що. 1. Робити придатним, готовим для використання. Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Словник української мови у 20 томах
- приготовляти — приготовля́ти готувати (ст): Його обов'язком було приготовляти мене до вступного іспиту в гімназію, а передусім присвоїти мені початкові відомості з латини(Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- приготовляти — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови