1. Словник української мови в 11 томах

пригрожувати

ПРИГРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГРОЗИ́ТИ, ожу́, ози́ш, док., неперех. і рідко перех. Те саме, що грози́ти 1.

Хазяйка вишиває і що-небудь розказує чоловікові.. Хазяїн прислуха, мовчки й часто оглядається на наймита, прикрикує, пригрожує (Вовчок, 1, 1955, 297);

Милується Яша своєю тінню і пригрожує дітворі: — А киш на сідало, малюки!.. (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 207);

Степан пригрозив собаці пальцем і обережно пішов уперед (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 65);

Першою зі сходки повернулась бабуня. — Знову з бугаєм боровся, шибенику? — пригрозила вона внука (Гончар, II, 1959, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригрожувати — пригро́жувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригрожувати — див. грозити Словник синонімів Вусика
  3. пригрожувати — -ую, -уєш, недок., пригрозити, -ожу, -озиш, док., неперех. і рідко перех. Те саме, що грозити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пригрожувати — ПРИГРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГРОЗИ́ТИ, ожу́, ози́ш, док., рідко кого і без прям. дод. Те саме, що грози́ти 1. Хазяйка вишиває і що-небудь розказує чоловікові .. Словник української мови у 20 томах
  5. пригрожувати — ПОГРО́ЖУВАТИ кому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИ кого, НАХВАЛЯ́ТИСЯ на кого і без додатка, розм., ХВАЛИ́ТИСЯ без додатка, розм., ВИХВАЛЯ́ТИСЯ перев. без додатка, розм., СВАРИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови