1. Словник української мови в 11 томах

пригублений

ПРИГУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пригу́бити.

Свою неприступність для жінок Наливайко шанував без хизування, але глибоко, як релігію вояцьку.. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари, та ще й пригубленого такими устами — ламав священні вояцькі звичаї (Ле, Наливайко, 1957, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригублений — пригу́блений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пригублений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригублений — ПРИГУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до пригу́бити. Свою неприступність для жінок Наливайко шанував без хизування, але глибоко, як релігію вояцьку .. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари, та ще й пригубленого такими устами – ламав священні вояцькі звичаї (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах